СЕГОДНЯ ВНОВЬ ГОТОВИЛА САЛАТ
ЧТОБ МУЖА, ВНУКОВ И ДЕТЕЙ ВСЕХ УГОСТИТЬ
И РАЗМЫШЛЯЛА, ЧТО Б ЕЩЕ ДОБАВИТЬ
ЧТОБ БЫЛО ВКУСНО, ЧТО ЕЩЕ МНЕ ПОЛОЖИТЬ.
И РАДУГУ ДОБАВИЛА НЕМНОЖКО
ЧТОБ ЯРКО БЫЛО, РАДОВАЛА ГЛАЗ
И В БЕЛЫЕ ТАРЕЛКИ РАЗЛОЖИЛА
РАДУГА , ПРИЯТНО ВЕДЬ ДЛЯ ГЛАЗ?
ДОБАВИЛА НЕМНОЖЕЧКО ВЕЗЕНИЯ
ЩЕПОТКУ НЕЖНОСТИ, ТЕРПЕНИЕ ПОДЛИЛА
ДОБРА ДОБАВИЛА И ГОРСТОЧКУ УЛЫБОК
И ЛУЧИК СОЛНЫШКА ДЛЯ СВЕТА И ТЕПЛА
ТИХОНЬКО ОТОШЛА В СТОРОНКУ, ПОСМОТРЕЛА
КРАСИВО ПОЛУЧИЛОСЬ И ТЕПЛО
НО ПОНЯЛА, ЧЕГО -ТО НЕ ХВАТАЕТ
ЗАДУМАЛАСЬ, ЧТО Ж ВСЕ -ТАКИ НЕ ТО?
И ТУТ, КАК БУДТО ОБЛАКО СПУСТИЛОСЬ
И СРАЗУ БЕЗ СОМНЕНИЯ ПОНЯЛА
ЛЮБОВЬ СВОЮ ДОБАВИЛА БЕЗ МЕРЫ
САЛАТ С ЛЮБОВЬЮ СВОИМ БЛИЗКИМ ПОДАЛА.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Як Іван оженився - Василь Мартинюк Я написав цей вірш з нагоди весілля мого друга. Намагався схопити тип християнина-холостяка, який хоче одружитися, і типи претенденток на його серце. Коли ж написав цей вірш, то прочитав його на тому весіллі. А мій друг образився. І то дуже серйозно. Сказав, що я його висміяв перед усіма разом з дружиною. Як я не оправдовувався, але все даремно. Тому ніде його й не друкував.